Боротьба з російським програмним забезпеченням в Україні почалася не вчора. Ще у 2020 році Указом Президента №184/2020 було введено в дію рішення РНБО, яким компанію «1С» (м. Москва) офіційно внесли до санкційного списку. Формально держава чітко окреслила свою позицію, однак на практиці ринок продовжував жити у напівлегальному режимі.
Протягом років бізнес перебував у комфортній ілюзії: 1С – під санкціями, натомість BAS нібито є «іншою історією» - безпечною, адаптованою під українські реалії й навіть «європейською». Фактично ж сформувалася «сіра зона», у якій формальні заборони не мали реальних наслідків. 2026 рік поставив у цій історії крапку: мір про BAS як допустиму альтернативу остаточно зруйнувався, а обмеження перейшли декларацій у площину конкретних рішень і фінансових ризиків.
Перелік небезпечного ПЗ
На виконання постанови КМУ від 22.10.2025 №1335 Держспецзв’язку оприлюднив офіційний перелік програмного забезпечення, використання якого визнано загрозливим для інформаційної та національної безпеки України.
До цього переліку включено ПЗ лінійки 1С та BAS, зокрема:
- 1С: Підприємство 8 (усі конфігурації);
- 1С: Підприємство 8. Торгівля;
- 1С: Зарплата і кадри;
- UA-Бюджет;
- Продукти лінійки BAS (ERP, Документообіг, облікові системи).
Після оприлюднення цього переліку використання зазначеного ПЗ на державному рівні більше не може розглядатися як допустиме рішення - ані для органів влади, ані для підприємств, що працюють у чутливих сферах.
Чому BAS опинилася в «чорному списку»
Ключовими факторами внесення BAS до переліку небезпечного ПЗ стали:
- Російське походження коду. Базова архітектура BAS походить від 1С, що створює потенційні ризики прихованих вразливостей та неконтрольованого доступу до інформації з боку спецслужб рф.
- Фінансовий слід. Платежі за використання та підтримку програм, навіть за наявності складних ланцюгів постачання, у підсумку можуть доходити до бенефіціарів у країні-агресорі.
У сукупності ці фактори зробили використання BAS несумісним із вимогами інформаційної безпеки та державної політики.
Кого стосується заборона та чому це сигнал для бізнесу
Постанова КМУ №1335 заклала правову основу для формування та ведення «чорного списку» ПЗ. Документ:
- визначає механізм створення такого переліку;
- надає Держспецзв’язку повноваження щодо його ведення та оновлення;
- визначає коло суб’єктів, для яких застосування цього ПЗ є обов’язково забороненим.
Перелік забороненого ПЗ є обов’язковим для:
- органів державної влади та місцевого самоврядування;
- військових формувань;
- державних і комунальних підприємств;
- суб’єктів, що забезпечують функціонування об’єктів критичної інфраструктури.
Для приватного бізнесу цей список поки що не є прямою забороною, проте фактично виступає «червоним прапорцем» - індикатором високих юридичних, фінансових та репутаційних ризиків і сигналом до завчасного переходу на безпечні альтернативи.
Які альтернативи 1С та BAS доступні вже сьогодні
Посилення державної позиції закономірно поставило бізнес перед практичним питанням: на що переходити далі. Важливо, що за крайні роки український ІТ-ринок суттєво зміцнів і сьогодні пропонує реальні альтернативи російським обліковим системам – як для бухгалтерського й податкового, так і для управлінського обліку.
Йдеться не лише про формальну «заміну 1С / BAS», а про сучасні рішення, які враховують актуальне законодавство, потреби бізнесу та вимоги інформаційної безпеки.
Системи для бухгалтерського та податкового обліку
Одним із відомих українських рішень є хмарна бухгалтерська система BookKeeper, яка працює на ринку з 2018 року. Система орієнтована на ведення бухгалтерського та податкового обліку відповідно до українського законодавства та охоплює облік ФОП і юридичних осіб, формування звітності, роботу з ПДВ, зарплатою, ЄСВ і податками.
BookKeeper інтегрується з банками, сервісами ЕДО, ПРРО та іншими комерційними системами. Ключовою перевагою є саме хмарна модель: бізнес не витрачає на власну інфраструктуру та підтримку локальних рішень, а оновлення виконуються централізовано на рівні сервісу. Питання безпеки та збереження даних перебувають у зоні відповідальності хмарної інфраструктури Microsoft Azure з високим рівнем захищеності.
Підтримує складський облік ТМЦ та облік операцій з виробництва, продажів й придбання, основних засобів і необоротних активів, ПДВ і ЗЕД, зарплати, кадрів і розрахунків за договорами ЦПХ, банківських та касових операцій, доходів і витрат.
Містить інтеграції з Приват24 для бізнесу, Mono, ЕДО Вчасно, Paperless, Dubidoc, Вчасно.Каса.
Серед інших українських рішень для бухгалтерського обліку відзначимо:
- ISpro – комплексну систему, що широко застосовується у бюджетній сфері та на великих підприємствах. Орієнтована на класичну модель обліку з високим рівнем деталізації та регламентованості.
- MASTER:Бухгалтерія – продукт для середнього та великого бізнесу, який часто розглядається як альтернатива 1С/BAS для середнього та великого бізнесу. Підтримує регламентований облік, формування звітності, роботу із зарплатою та облік основних засобів.
- Dilovod – хмарний сервіс для малого бізнесу та ФОП із фокусом на базові потреби обліку, первинні документи та звітність.
Управлінський облік та аналітика
Окрему нішу займають рішення для управлінського обліку, які не обмежуються регламентованими вимогами податкового законодавства, а зосереджені на аналізі фінансових показників, плануванні та ухваленні управлінських рішень.
В цьому сегменті компанія BookKeeper пропонує систему Nova Era. Вона дозволяє вибудувати управлінський облік з нуля або паралельно з бухгалтерським: контролювати доходи й витрати, грошові потоки, прибутковість напрямів, проєктів чи підрозділів. Система гнучко адаптується до структури конкретного бізнесу й не прив’язана до жорстких шаблонів, характерних для класичних ERP-рішень.
Перехід на українське ПЗ як стратегічне рішення
Додаткового значення цьому питанню надає законопроєкт №13505, зареєстрований у парламенті.
Документ пропонує відкладений, але жорсткий механізм реалізації:
- основні положення набирають чинності через 6 місяців після офіційного опублікування Закону;
- застосування санкційного блоку – з 1 січня 2030 року.
За порушення передбачена суттєва фінансова відповідальність, зокрема штраф у розмірі 2% річного обороту суб’єкта господарювання, але не менше доходу, отриманого від використання або розповсюдження забороненого ПЗ. У разі повторних порушень санкції зростатимуть пропорційно їх кількості.
У цих умовах вибір програмного забезпечення перестає бути питанням відповідальності формальним вигодам. Йдеться про довгострокову безпеку бізнесу, прогнозованість витрат, стабільність підтримки та відсутність прихованих ризиків. Українські облікові системи вже сьогодні пропонують не тимчасову заміну, а повноцінну альтернативу, що розвивається разом із ринком та законодавством. І дедалі більше цей перехід стає не питанням вибору, а питанням своєчасності.
