У бухгалтерському обліку збитки «живуть» лише в межах одного звітного року і не переносяться на наступні періоди. У фінансовій звітності вони відображаються у рядку 2295 Звіту про фінансові результати, але в подальших роках у бухобліку не враховуються.
Втім, це не означає, що якщо підприємство завершило рік зі збитком, то вже за першого прибуткового року доведеться сплачувати податок на прибуток. Податкове законодавство передбачає інший підхід.
Відповідно до пп. 140.4.4 ПКУ, застосовується спеціальна податкова різниця – перенесення від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих років. Саме вона дозволяє врахувати податкові збитки при розрахунку податку на прибуток у наступних періодах.
Як працює податкова різниця
Механізм застосування цієї різниці полягає у зменшенні фінансового результату до оподаткування звітного періоду на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, сформованого в попередніх податкових (звітних) роках.
Об’єкт оподаткування з податку на прибуток (рядок 04 Декларації з податку на прибуток) визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), зазначеного у фінансовій звітності (рядок 02 Декларації), на податкові різниці, передбачені ПКУ (рядок 03 РІ Декларації) – відповідно до абзацу першого пп. 134.1.1 ПКУ.
Такий підхід забезпечує більш справедливе оподаткування та дозволяє врахувати результат діяльності підприємства.
На практиці можлива ситуація, коли за підсумками року бухгалтерський фінансовий результат є від’ємним (рядок 02 Декларації), але після коригування на податкові різниці (рядок 03 Декларації) формується позитивний об’єкт оподаткування. Саме тому до наступних періодів переноситься не бухгалтерський збиток, а від’ємне значення об’єкта оподаткування, визначене в Декларації за рік.
Ця сума враховується як зменшуюча податкова різниця в Декларації за перший звітний період наступного року та показується в рядку 3.2.4 додатка РІ до Декларації.
Хто має право переносити збитки на наступний рік
Право на перенесення податкових збитків мають усі платники податку на прибуток, однак умови такого перенесення відрізняються залежно від статусу платника.
З 1 січня 2022 року Законом №1914 для великих платників податків (ВПП) запроваджено окремий порядок обліку від’ємного значення об’єкта оподаткування.
Звичайні платники податку на прибуток, які не включені до Реєстру ВПП, мають право зменшувати фінансовий результат до оподаткування на повну суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, сформованого у попередніх податкових (звітних) роках (абз. 1 пп. 140.4.4 ПКУ).
При цьому перенесення такого від’ємного значення є обов’язковою податковою різницею. Навіть якщо платник вирішив не застосовувати податкові різниці, уникнути цієї норми неможливо: за наявності від’ємного значення за попередній рік його потрібно відобразити в додатку РІ в повній суми.
ПКУ не встановлює жодних обмежень щодо строку перенесення такого від’ємного значення – незалежно від того, за який період воно було сформоване.
Підтримує складський облік ТМЦ та облік операцій з виробництва, продажів й придбання, основних засобів і необоротних активів, ПДВ і ЗЕД, зарплати, кадрів і розрахунків за договорами ЦПХ, банківських та касових операцій, доходів і витрат.
Містить інтеграції з Приват24 для бізнесу, Mono, ЕДО Вчасно, Paperless, Dubidoc, Вчасно.Каса.
Особливості для великих платників податків
Для великих платників податків, у яких обсяг доходу перевищує еквівалент 50 млн євро або загальна сума сплачених податків – еквівалент 1,5 млн євро, діє обмежений механізм перенесення збитків.
Такі платники мають право зменшувати фінансовий результат до оподаткування лише в межах 50% непогашеної суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих років. Це обмеження застосовується до моменту повного перекриття податкових збитків.
Водночас для ВПП передбачено виняток. Якщо у звітному періоді підприємство отримує суттєвий прибуток, воно може врахувати збитки в повному обсязі, без застосування 50-відсоткового обмеження. Це можливо за умови, що непогашена сума від'ємного значення минулих років не перевищує 10% від позитивного об’єкта оподаткування поточного періоду.
Зазначений 10-відсотковий ліміт розраховується від позитивного значення об’єкта оподаткування поточного звітного періоду, визначеного без урахування непогашеного від’ємного значення минулих років (пп. 134.1.1 ПКУ).
Скористатися таким зменшенням фінансового результату можна за підсумками будь-якого звітного періоду – як кварталу, так і року в цілому.
На що звернути увагу бухгалтеру
- Бухгалтерські збитки не переносяться: у фінансовій звітності збитки враховуються лише за рік їх виникнення (рядок 2295 Звіту про фінрезультати).
- Податкова різниця обов’язкова: якщо минулого року було від’ємне значення об’єкта оподаткування, його слід перенести до декларації наступного року (рядок 3.2.4 додатка РІ).
- Звичайні платники: можуть переносити повну суму від’ємного значення без обмежень за роками.
- Великі платники (ВПП): обмеження — не більше 50% непогашеної суми на період до повного погашення збитків.
- Виняток для ВПП: якщо прибуток значний, можна списати всю суму, якщо непогашені збитки ≤ 10% позитивного об’єкта оподаткування поточного періоду.
- Гнучкість періодів: застосувати перенесення можна за будь-який звітний період року — квартал або рік.
