Регулювання ЗЕД здійснюються згідно норм Закону України Про зовнішню економічну діяльність і відповідних положень податкового та митного кодексів.
Одним із важелів в операціях з валютою є обмеження терміну по розрахунках за експортовані товари. Тобто, існує певний проміжок часу, за який має надійти валютна виручка від нерезидента на рахунок підприємства.
На період воєнного стану діє норма (п. 142 Постанови № 18), за якою валютна виручка від ЗЕД має надійти на рахунок підприємства не пізніше, ніж через 180 днів після оформлення митної декларації. До війни термін складав 365 днів.
Дата зарахування валюти: розподільчий чи поточний рахунок?
Валюта не завжди поступає одразу на поточний рахунок підприємства. Грошові кошти можуть спочатку перераховуватись на спеціальні розподільчі рахунки. Тож, виникає логічне питання: Яку дату вважати датою зарахування валютної виручки? Дату, коли валютна виручка надійшла на поточний рахунок підприємства, чи на розподільчий?
Верховний Суд України, спираючись на українське законодавство, відповів на це наступним чином: «Датою зарахування валютної виручки від зовнішньоекономічної діяльності слід вважати дату, коли виручка була перерахована на розподільчий рахунок. Всі подальші операції, такі як перерахування грошових коштів з розподільчого на поточний рахунок підприємства, є внутрішніми операціями, які здійснюються на території України».
До ВСУ звернувся позивач на ДПС за неправомірно нарахований штраф
Таке роз’яснення щодо визнання дати зарахування валютної виручки від Верховного Суду України було отримане, коли до нього звернувся позивач — приватна фірма «Алекс 3». Позивач стверджував, що при перевірці зовнішньоекономічної діяльності та розрахунків з нерезидентами, представники ДПС неправомірно нарахували штраф в сумі 1 246 803,28 грн. Причина — несвоєчасне надходження валютної виручки.
Представники фірми наголошували на тому, що несвоєчасне надходження грошових коштів відбулось через невиконання нерезидентом своїх зобов’язань. Проте жодних документів, які б підтверджували форс-мажорні або інші об’єктивні обставини, через які не відбулося вчасне зарахування валютної виручки, не було представлено.
Таким чином, Верховний суд України відхилив позов та став на бік ДПС, підкресливши, що датою надходження валютної виручки слід вважати дату надходження грошових коштів на розподільчий рахунок.
Що робити, якщо валютна виручка поступає невчасно? Та як уникнути штрафів?
У разі несвоєчасного надходження валютної виручки, на всю несвоєчасно отриману суму нараховується пеня у розмірі 0,3%. Пеня нараховується за кожен день протермінування. Щоб уникнути штрафів та пені, слід уважно пильнувати терміни та, у разі не виконання нерезидентом своїх обов’язків, звертатись до:
- Місцевого суду за юридичною адресою нерезидента
- Експортно-кредитної агенції
- Міжнародного арбітражного суду або до Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій Палаті України.
Згідно із Законом Про валюту і валютні операції, при прийнятті цими органами заяв від резидента про порушення строків оплати експортних операцій нерезидентом або надання відповідної довідки країною нерезидента про форс-мажорні обставини, пеня та штрафи не нараховується.
