Податковий кодекс України та Порядок, затверджений постановою КМУ від 27.12.2010 №1245, визначають право контролюючих органів отримувати від платників податків інформацію та документи, а також встановлюють правила направлення таких запитів. Для аналітичної роботи ДПС може використовувати дані, які платник надає добровільно або у відповідь на письмовий запит відповідно пп. 72.1.6 ПКУ.
У яких випадках податкова може направити запит?
Пункт 2 Порядку №1245 визначає, що податкова інформація надається у строки та форматах, прямо визначених законодавством, або на безоплатній основі за письмовим запитом ДПС.
Запит може бути направлено за наявності визначених у п. 73.3 ПКУ підстав. Зокрема:
1). Виявлення можливих порушень податкового, валютного чи фінмоніторингового законодавства – із зазначенням відповідних фактів у запиті;
2). Контроль трансферного ціноутворення – для перевірки принципу «витягнутої руки» або визначення рівня звичайних цін;
3). Виявлення недостовірності даних у податковій декларації;
4). Надходження скарги на платника щодо неправильного оформлення податкової або акцизної накладної, або порушення строків їх реєстрації;
5). Проведення зустрічної звірки;
6). Виявлення помилок або недостовірних даних у звітах фінансових агентів щодо підзвітних рахунків;
7). Отримання інформації від іноземного компетентного органу про порушення чи помилки у межах міжнародного обміну;
8). Офіційний запит від іншої країни, якщо потрібних даних у ДПС немає;
9). Інші випадки, передбачені ПКУ.
Яким має бути коректно оформлений запит?
Письмовий запит ДПС повинен містити (п. 73.3 ПКУ):
- посилання на підставу його направлення із зазначенням фактів;
- чіткий перелік запитуваної інформації та документів;
- підпис і печатку контролюючого органу.
Якщо вимоги ПКУ порушено, платник не зобов’язаний відповідати (пп. 73.3.4 ПКУ та п. 16 Порядку №1245). Також контролюючим органам заборонено повторно вимагати інформацію або документи, які вони вже отримували раніше (п. 20.3 ПКУ).
Водночас повне ігнорування навіть некоректного запиту може призвести до позапланової документальної перевірки (п. 78.1.1 ПКУ) або штрафу 8000 грн (п. 121.2 ПКУ).
Підтримує складський облік ТМЦ та облік операцій з виробництва, продажів й придбання, основних засобів і необоротних активів, ПДВ і ЗЕД, зарплати, кадрів і розрахунків за договорами ЦПХ, банківських та касових операцій, доходів і витрат.
Містить інтеграції з Приват24 для бізнесу, Mono, ЕДО Вчасно, Paperless, Dubidoc, Вчасно.Каса.
Як діяти в разі отримання запиту з порушенням?
Платник може обрати одну з двох конструктивних стратегій:
1. Повідомити про помилки у запиті
Якщо відсутні необхідні реквізити, підстава запиту не обґрунтована або вимоги викладені нечітко, платник може послатися на норми ПКУ та Порядку №1245 і зазначити, які саме вимогу порушено. Це формує правильну юридичну позицію та може стати доказом у разі подальшого спору.
2. Надати відповідь по суті
Платник може надати повну інформацію та копії документів. У такому разі відповідь вважається поданою належним чином, і податкова має право використовувати отримані дані у подальшій роботі.
Строки подання відповіді
- 15 робочих днів – загальний строк для відповіді на коректно оформлений запит. Відлік починається з наступного дня після фактичного отримання.
- 10 робочих днів – якщо запит надіслано у межах зустрічної звірки.
У відповіді обов’язково мають бути зазначені номер і дата запиту ДПС (п. 15 Порядку №1245).
Як підготувати відповідь на запит щодо збитків?
Перед формуванням відповіді доцільно самостійно проаналізувати причини збитковості та перевірити правильність відображення операцій у звітності. Якщо виявлені помилки – їх можна поправити шляхом подання уточненої звітності.
Особливу увагу слід приділити дебіторській заборгованості. Якщо вона значна, а платник не вживає заходів для її стягнення (не подає претензії, не звертається до суду тощо), ДПС може поставити під сумнів реальність господарських операцій, що надалі може призвести до зняття витрат, коригування збитків, донарахування податку на прибуток та штрафних санкцій.
Типові причини збитків у період воєнного стану
Найпоширеніші фактори:
- втрата майна через воєнні дії, окупацію або відсутність доступу до активів;
- неможливість безпечного ведення діяльності, що призводить до оплачуваних або неоплачуваних відпусток працівників, простоїв, зменшення обсягів робіт та інших витрат;
- мобілізація ключових спеціалістів та складнощі з пошуком заміни;
- перебої з електроенергією, опаленням чи водопостачанням внаслідок бойових дій.
Інші значущі причини:
- порушення логістики та затримки постачання;
- кадровий дефіцит через виїзд працівників;
- падіння попиту та платоспроможності клієнтів;
- нестача обігових коштів та обмежений доступ до кредитування;
- нестабільність інфраструктури та часті регуляторні зміни.
Як обґрунтувати реальність збитків у відповіді ДПС?
Важливо не лише підтвердити факт збитків, а й логічно довести їх економічну природу. Для цього варто:
1. Додати первинні документи, що підтверджують витрати
Рахунки, накладні, акти, договори, акти простою, дані про відсутність доступу до активів тощо.
2. Пояснити економічну доцільність операцій
Чому витрати були необхідними та обґрунтованими саме у конкретних умовах.
3. Посилатися на НП(С)БО
Тут ключовим стандартом для пояснення збитків є НП(С)БО 16 «Витрати», що визначає правила формування, визнання та класифікації витрат. Додатково можуть застосовуватись НП(С)БО 7 «Основні засоби», який регулює порядок нарахування амортизації та відображення витрат на ремонти, НП(С)БО 9 «Запаси», що визначає правила списання товарів, матеріалів, сировини та інших запасів, а також інші стандарти (залежно від характеру витрат).
4. Належно документувати форс-мажорні обставини
Якщо збитки пов’язані з форс-мажором або бойовими діями, одного лише посилання на воєнний стан недостатньо. Потрібно додати первинні документи, довідки чи матеріали від Нацполіції, МНС, листуванням з контрагентами, кадрові дані, матеріали щодо ринку збуту та інші докази фактичного впливу подій. Комплексна аргументація значно підсилює позицію платника.
Що, якщо податкову відповідь не переконає?
Якщо ДПС визнає надану інформацію непереконливою чи недостатньо підтвердженою, вона може ініціювати позапланову документальну перевірку. Однак це не означає автоматичних негативних наслідків.
Платник має право оскаржити правомірність такої перевірки, і в такому разі саме податковий орган повинен довести, що підстави для її призначення були реальними, обґрунтованими та документально підтвердженими.
