fbpx

1С/BAS в Україні: питання не в технології

1С BAS в Україні

У блозі BookKeeper ми ділимося не лише практичними матеріалами, а й експертними поглядами на процеси, які формують український ринок автоматизації бізнесу.

Ця стаття — авторський погляд CEO BookKeeper на феномен 1С/BAS в Україні: причини багаторічного домінування системи, особливості середовища, у якому вона стала масовою, та перспективи її майбутнього в контексті трансформації української економіки.

Найбільший конкурент 1С – це не інша ERP. Це нормальна податкова система.

Останнім часом мав кілька дискусій про 1С/BAS та їхнє майбутнє в Україні. Якось, як то кажуть, – «навіяло» – написав цей лонгрід, кидайте капцями.

Понад 20 років я працював у структурі 1С і був одним із тих, хто доклав чимало зусиль для розповсюдження 1С в Україні.

З 2014 року не маю відношення до цього бізнесу – тоді наші шляхи розійшлися під приводом «Діма, ти імєєш ааактівную палітічєскую пазіцію – покінь пост глави компанії».

За цей час я встиг побачити, як 1С перетворилася з бухгалтерської програми на масштабну індустрію. Що ж, почнімо.

Чому 1С так добре пішла в Україні

1С виходила на український ринок не самостійно. З початку 1990-х її активно просували місцеві компанії, і лише приблизно в 2003 році було створене офіційне представництво.

Чому її просували? Причин було кілька.

1. Висока маржинальність

Знижка для партнерів становила близько 55% від ціни. Фактично реселлер отримував більш ніж подвійний маржинальний дохід.

2. Відкритий код прикладної частини

Це дозволяло робити будь-які кастомізації – практично все, що хотів клієнт. Ой, чого я тільки на тій 1С не писав. Які тільки фантазії бухгалтерів і підприємців не доводилося реалізовувати. Там і звітність із колонками «Нам точат» / «Ми торчім», і автоматизація обліку відкатів на підрядах… У 90-ті багато чого вигадували.

3. Ціна

Система була дешевшою або принаймні на рівні цін інших продуктів на ринку.

4. Низький поріг входу як в бізнес, так і професію

Щоб почати працювати з 1С, не потрібно було бути професійним програмістом. Достатньо було навчитися «конфігурувати».

Як формувалася екосистема

Далі ставало ще цікавіше. 1С розвивалася разом зі своїми клієнтами: з’являлися нові, потужніші версії аж до ERP-систем, можливості кастомізації розширювалися, партнерів навчали продавати, консультувати, впроваджувати. А найголовніше — величезні інвестиції в маркетинг – як самої 1С, та і партнерської мережі.

Я добре пам’ятаю харківське метро початку 2000-х: по 2–3 реклами 1С у кожному вагоні. У кожному бухгалтерському журналі кілька сторінок займала реклама дилерів 1С. Причому 1С сама давала рекламу і 50% вартості реклами компенсувала партнерам.

Тобто продавати та впроваджувати 1С було вигідно.

У результаті навколо системи сформувалася велика партнерська мережа. До початку 2010-х років 1С фактично стала стандартом для українського бізнесу.

За різними оцінками, на кінець 2013 року 1С використовували від 80 до 90% компаній в Україні. Це приблизно 500 тисяч організацій (з ФОПами включно), мільйони користувачів і тисячі розробників та консультантів. Фактично сформувалася ціла індустрія.

Чи були українські альтернативи?

Так, були. Деякі вже важко згадати, деякі зникли. Серед тих, що варто назвати:

Акцент — компанія з Донецька, на той час мала дуже потужний технологічний стек і серйозні впровадження в регіоні. До 14-го року в Донецькій області ринок був майже 50/50. Також були успішні впровадження в Миколаєві, Криму, в Чернівецькій області.

Але вимоги до партнерів були складнішими, маржа нижчою, а маркетингової підтримки практично не було.

IT-Підприємство — компанія, яка існує і сьогодні. Один із небагатьох українських ERP-продуктів, що пережили 2000-ті.

Були також розробники в Запоріжжі, Києві, Миколаєві. Але ніхто з них не міг конкурувати з 1С ні за маржею, ні за маркетинговою підтримкою. Тому їх ринкова доля була мізерною.

Екосистема 1С в Україні формувалася понад 30 років

На початку 2000-х я вже працював дистриб’ютором 1С (це проміжна ланка між 1С і дилерами). Моїм завданням було залучати нових партнерів, навчати їх тощо.

Пам’ятаю одну показову розмову початку того часу. Керівник невеликої IT-компанії чесно сказав: «Я не дуже люблю 1С як технологію. Але це єдиний продукт, на якому ми можемо заробляти стабільно».

І це була щира правда: на той момент продаж і впровадження 1С приносили більше прибутку, ніж майже будь-який інший програмний продукт.

Чому 1С стала популярна в нас, але не вийшла за межі колишнього СРСР?

І ось тут починається найцікавіше.

Де 1С поширилась? РФ, Україна, Казахстан, частково Молдова, Узбекистан. А от Польща, Німеччина, навіть країни Балтії – ні. І це попри численні спроби, відкриття представництва в Польщі і т.д. А чому?

Тому що у нас, як і на болотах, був пострадянський облік. Навіть, коли прийняли новий План рахунків – це не приблизило нас до загальноприйнятих у цивілізованому світі IFRS або GAAP. А вся податкова система будувалась на підході: підприємець – ворог, і його треба «общипувати як гуся». Адже він винен державі «як зємля колхозу». Тому наші підприємства і створювали складні схеми: з ФОПами, з сірим обліком, різними контурами фінансової інформації та нестандартними процесами, які жодна best-practices не враховує, і тому потрібна ота «гнучка кастомізація». І я вже не кажу про такий совковий рудимент як облік для державних установ.

І тут гнучкість 1С стала величезною перевагою. За роки роботи я бачив десятки конфігурацій, створених під специфічні «особливості» українського бізнесу.

Багато клієнтів просили реалізувати три паралельні контури обліку:

  • «білий» - для податкової
  • «реальний» - для власника
  • «спрощений» - для банку/партнера/інвестора

І всі вони мали синхронізуватися між собою.

У класичній ERP-системі така постановка задачі викликала б щонайменше подив. У 1С – це був звичайний запит на проєкт.

Тому 1С — це не просто програмний продукт. Це програмна реалізація пострадянської економіки.

Справжній конкурент 1С

Там, де бізнес сприймається як ворог держави, там де треба доказувати, що «ти не верблюд» - там 1С дуже гарно себе почуває. Там, де є презумпція невинності, там де бізнес – це основний двигун економіки – там 1С не потрібна, а її переваги стають мінусом.

У Німеччині, наприклад, не потрібно вигадувати складні схеми «обходу» і трястися в очікуванні податківця з «планом по штрафах». Мікро- і малий бізнес здебільшого веде бухгалтерію через аутсорсинг. Середній бізнес використовує ERP-системи, які вже містять перевірені світові практики.

Тому справжній конкурент 1С – не інша ERP-система.
Справжній конкурент - нормальна податкова система.

BAS — це 1С чи ні?

Про це написано вже багато. Скажу коротко: якщо щось виглядає, як качка, і крякає, як качка – то, найімовірніше, воно і є качка.

Ті самі люди, ті самі партнери, та сама архітектура, той самий код прикладних рішень. Фактично це ребрендинг після санкцій 2017 року. Тому коли інтегратор або бухгалтер каже, що BAS – це не 1С, а «європейський продукт», знайте – вас вводять в оману (або цинічно брешуть у вічі).

Так, прикладні рішення (конфігурації) пишуть в Україні українські компанії та розробники.

Але сама платформа – це закамуфльована 1C - бо в ній навіть службові файли досі називаються «1cv8».
Не буду знецінювати тих, хто займався 1Сом – багато з них зараз в ЗСУ, а ті, хто продовжує ним займатись – донатять і допомагають армії. Але й не кидають 1С, бо це бізнес, який приносить гроші.

Що, на мій погляд, чекає BAS/1C в Україні?

Короткострокова перспектива

Спілка Автоматизаторів Бізнесу (САБ) фактично є продовженням колишньої партнерської мережі 1С, і вона продовжить просувати цей софт – тому що це бізнес.

Користувачі теж залишатимуться. І тут є декілька причин:

  • Звичка бухгалтерів.
  • Великі інвестиції в уже побудовані інформаційні системи на базі цієї платформи. Перехід на інші системи/платформи потребує великих інвестицій: для середнього та великого бізнесу міграція на іншу ERP може коштувати від десятків тисяч до мільйонів доларів і тривати роками. До того ж на ринку бракує інтеграторів альтернативних систем.
  • Специфіка податкової системи. Доки взаємодія держави та бізнесу залишатиметься в поточному стані, попит на «сірі» схеми та коригування документів «заднім числом» нікуди не зникне. І в цьому контексті 1С/BAS залишається поза конкуренцією завдяки своїй гнучкості – спробуйте-но в SAP перепровести вже проведений документ 😊.
  • Відсутність дієвого механізму заборони цього ПЗ. Заборонили 1С – з’явився BAS, заборонять BAS - йому прийде чергова реінкарнація, оскільки за цим стоїть величезний капітал.

Тобто 1С/BAS буде використовуватись, продаватись та підтримуватись.

Середньострокова перспектива

Соціально відповідальний бізнес, а також великі та середні компанії, що усвідомлюють репутаційні та безпекові ризики, поступово відмовлятимуться від цієї платформи. Цей процес не буде швидким, проте він невідворотний. Навіть зараз ми спостерігаємо тенденцію: якщо не брати до уваги регламентований та податковий облік, то впровадження західних систем класу MRPII/ERP відбувається цілком органічно та без суттєвого спротиву з боку бізнесу.

Але саме показове та страшне для існування 1С в Україні – інше. Молодь більше не розглядає 1С/BAS як платформу, яка дасть заробляти все життя. Її стек не має цінності за межами локального ринку, то нащо його вчити, якщо існують більш сучасні та цікаві технології/стеки?

Ще в 2012 році я спілкувався зі студентами одного Харківського технічного вишу, пропонував їм йти до нас на роботу, практику для диплому і залишатись далі працювати. І, на відміну студентів початку 2000-х, я почув:

«Якщо я вивчу Python, Java або C# — я зможу працювати в будь-якій країні.
Якщо я вивчу 1С — я буду потрібен тільки тут та в РФ».

І цим, мабуть, все сказано.

Світ переходить на AI, сучасні середовища (Azure, AWS, GCP), мікросервісну архітектуру, DevOps, GitHub, сучасні інтерфейси. А що пропонують в Басівській спілці автоматизаторів бізнесу? Локальну сертифікацію спеціалістів, специфічний стек та середовище, яке буде актуальне тільки в країнах СНД.

Середній вік багатьох 1С-розробників сьогодні – 40+ років, тоді як молоді програмісти обирають глобальні технології. Коли старі кадри відійдуть від справ, тоді й прийде занепад 1С в Україні – так само, як колись це сталося з FoxPro чи Delphi.

Довгострокова перспектива

От тут я оптиміст. Бо з болотами ми вже точно не будемо інтегруватися. А якщо відбудеться реальна гармонізація законодавства з ЄС, а не «для галочки», - потреба в багатьох «сірих» схемах просто зникне.

Молоде покоління менеджерів вже навчаються за західними програмами (МВА і т.д.), а не по програмах Інститута імені Плеханова (та інструкцій ВЦСПС – жартую). І їм ближча ідеологія, закладена в західні продукти, аніж те, що в 1С.

Про молодих програмістів я вже згадав вище. А молоді бухгалтери та економісти вже дивляться на інші продукти.

А якщо ще й держава стимулюватиме бізнес переходити на інше ПЗ – гранти, програми підтримки (якраз така перша ластівка була в Дії), цей процес значно прискориться.

Та на заключення підсумую:

1С стала програмною реалізацією пострадянської економіки.
Поки економіка залишалася пострадянською — система домінувала.
Якщо Україна дійсно інтегрується в економіку ЄС, то рано чи пізно зникне не лише домінування 1С. Зникне сама логіка, на якій вона була побудована.

Тематичні публікації

Автоматичне формування актів благодійної та гуманітарної допомоги в BookKeeper
Автоматичне формування актів благодійної та гуманітарної допомоги в BookKeeper
Гуманітарна допомога чи благодійна? Тепер BookKeeper сам визначає, яку друковану форму акта потрібно сформувати для операції.
Bookkeeper + Приват Електронна звітність
Bookkeeper + Приват Електронна звітність: подання звітності без зайвих кроків
Сучасна бухгалтерія рухається до моделі, де дані не переносяться між системами вручну, а обмінюються автоматично. Bookkeeper і Приват Електронна звітність реалізують цей підхід на практиці: прибирають зайві технічні дії та роблять роботу зі звітністю більш прямою та контрольованою.
Дзвінки від ДПС про «низьке навантаження» що це означає та як діяти платнику (1)
Дзвінки від ДПС про «низьке навантаження»: що це означає та як діяти платнику
Коли податкова телефонує через «низьке навантаження», головне — не поспішати змінювати звітність під тиском. Насамперед перевірте первинні документи та оцініть, наскільки витрати обґрунтовані й пов’язані з діяльністю. У таких ситуаціях вирішальними є не телефонні рекомендації, а норми законодавства та якість ваших документів.
Адреса

01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, буд. 4/6

(044) 333-95-79

(067) 250-84-85

(050) 446-01-10

Пн-Пт 10:00 - 18:00

support@bookkeepertech.com