Податківці не мають права аналізувати ефективність витрат платників податків, знімати ці суми з витрат та не визнавати податкові кредити. Оскільки здійснення господарської компетенції знаходиться за межами контролю податкового органу.
Такого висновку дійшов Верховний Суд від 21.05.2019 р. у справі №826/11026/15 ВС.
На жаль, зняття з витрат компаній та невизнання податкового кредиту по операціях, які, на думку податківців, є економічно необґрунтованими — розповсюджена практика під час перевірок ДПС. І от нарешті, після десятків порушень прав платників податків, Верховний суд назвав дії ДПС незаконними.
Суть справи
Підприємство (фармацевтична компанія) оскаржило акт-рішення податкової перевірки, яким було збільшено грошове зобов’язання з податку на прибуток на 3,5 млн гривень, з ПДВ — на 345 тис. гривень + штрафні санкції.
Рішення в акті податківці обґрунтували тим, що значний розмір витрат на придбання рекламних послуг не може бути пов’язаним з веденням господарської діяльності і не призведе до позитивного ефекту. А тому є економічно неефективними.
Місцевий та апеляційний суди задовольнили вимоги позивача та скасували податкове рішення.
Верховний суд погодився з висновком попередніх інстанцій про те, що податковим органом помилково ототожнений господарський характер витрат платника на оплату рекламних послуг з економічною ефективністю таких витрат, оскільки витрати визначаються такими, що понесені у рамках господарської діяльності платника, якщо вони спрямовані на отримання платником позитивного економічного ефекту та є необхідними для забезпечення економічної діяльності платника з отримання прибутку.
Податковий орган перевіряє реальність здійснених господарських операцій, законність віднесення їх на витрати та отримання податкового кредиту. Але економічна доцільність угоди не може впливати на реальність або відсутність реальності операції.
Нарешті суд дав визначення поняттям, які, в попередніх судових справах, були поза увагою. І це рішення може бути вам надійною підмогою при оскарженні аналогічних актів податківців.
Інша річ, якби витрати мали занадто високу, ринково необґрунтовану ціну. Тоді податківці мали б підстави для того, щоб зняти суму з витрат.
Але економічна ефективність витрат відображає лише ступінь умілості ведення господарської діяльності та є якісним показником.
Також суд визнав, що здійснення господарської компетенції здійснюється суб’єктом господарювання на власний ризик, що означає його відповідальність за ефективність та доцільність прийнятих рішень. Він самостійно вирішує, які саме витрати йому необхідні здійснити для забезпечення своєї діяльності, та вправі самостійно обирати виконавців послуг. І здійснення господарської компетенції знаходиться поза межами контролю податківців.
Тобто, податковий орган не має повноважень для оцінювання доцільності реклами (або інших витрат), її ефективності та впливу на результати діяльності підприємства.
