Верховний суд встановив, що помилка в платіжному доручення під час перерахування податкового зобов’язання до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Оскільки всі суми грошового зобов’язання зараховуються на єдиний казначейський рахунок, помилковий розрахунковий рахунок не є підставою для висновку про несплату податку у визначений строк і застосування штрафу.
Суть справи
Приватне підприємство звернулось до окружного адміністративного суду з позовом до ДПС, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення на штраф в розмірі 37 000 гривень. Оскільки позивач сплатив до бюджету суму зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств в повному обсязі та належний строк, хоча й на інший державний рахунок.
І окружний адміністративний, і апеляційний адміністративний суди визнали податкове рішення протиправним і скасував його.
Проте відповідач (податкова) звернувся до Вищого адміністративного суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову адміністративного суду.
Після довготривалого розгляду справи, Верховний суд встановив, що:
1. Платники податку зобов’язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлені ПКУ, а виконанням податкового обов’язку визнається сплата відповідних сум податкових зобов’язань у повному обсязі та встановлений податковим законодавством строк.
Період сплати податку чи збору починається з моменту виникнення податкового зобов’язання та закінчується останнім днем строку, протягом якого він має бути сплачений. Податок чи збір, що не був сплачений у цей термін, вважається не сплаченим своєчасно.
Якщо платник податку не сплачує податкове зобов’язання протягом належного строку, він притягується до відповідальності у вигляді штрафу.
2. Позивач сплатив суму податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у визначений законодавством строк. Проте у платіжних дорученнях було вказано розрахунковий рахунок, який використовується для зарахування збору під час набуття права власності на легкові автомобілі.
Після закінчення граничного строку сплати податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток платник виявив помилки в платіжних дорученнях і листом до податкової просив перерахувати кошти з казначейського рахунку, куди зараховується збір під час набуття права власності на легкові автомобілі на казначейський рахунок з податку на прибуток приватних підприємств.
3. Відповідно до Бюджетного кодексу України, податки, збори та інші доходи державного бюджету зараховуються на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватись на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Також податки, збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Таким чином, усі податкові надходження, справляння яких передбаченого законодавством України, є доходами бюджету, і визнаються зарахованими до бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
А оскільки всі сплачені податки та збори в будь-якому випадку зараховуються та акумулюються на один консолідований рахунок — єдиний казначейський рахунок, зарахування коштів на відповідний рахунок має значення лише для обліку коштів.
4. Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств до державного бюджету у встановлений законодавством строк, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова.
А дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми податкового зобов’язання, не можуть бути підставою для застосування штрафу, передбаченого п. 126.1 ПКУ.
Подробиці про це судове рішення ви можете дізнатися тут.
