27.12.2023 Уряд затвердив «Національну стратегію доходів» до 2030 року, яка стане ключовим елементом для визначення податкових і митних реформ у країні та визначатиме фінансові стратегії протягом наступних шести років. Ухвалення стратегії Урядом стало важливим етапом виконання програми МВФ, зазначеної до кінця грудня. Також розробка НСД викликана залежністю України від зовнішнього фінансування і необхідністю її послаблення.
Мінфін утримався від відкритих обговорень щодо ініційованих стратегією податкових та митних змін з бізнесом та громадськістю. Такий рівень конфіденційності обумовлений планами Уряду впроваджувати непопулярні заходи, зокрема, підвищення податкових ставок. Так, ставка податку на прибуток для банків за 2023 рік вже була підвищена «заднім числом» з 18% до 50%.
Мінфін переконує, що Нацстратегія стане основою для передбачуваних і довгострокових реформ та має повернути довіру між платниками податків та державою, високі цілі стратегії викликають сумніви, оскільки вони визначені в умовах великої невизначеності.
Деталі стратегії довгий час були у секреті, та напередодні її прийняття вони стають відомими.
Зміни в податковій системі: два кроки до фінансової прозорості
Уряд визначив ключові етапи реформи податкової системи. Першим кроком є створення конфіденційної ІТ-установи в Мінфіні для деперсоніфікації та адміністрування даних платників податків. Це передбачає відібрання у Державної податкової служби «бачити» компанії за податковим номером, зменшуючи корупційні ризики. Також для протидії схемам з ухилення від оподаткування, планується надати доступ податковій до банківської інформації, зокрема щодо руху коштів на банківських рахунках.
Другий крок включає ризикоорієнтовані підходи в роботі ДПС, зміни в організаційній структурі та впровадження ІТ-рішень для управління податковими ризиками. Реформа також передбачає зменшення чисельності працівників в ДПС, а також посилення її доброчесності для створення позитивного іміджу цього органу.
Шлях до стратегії збільшення податків: стратегія у дії
Національна стратегія доходів передбачає послідовні заходи для підвищення податків в Україні:
1. Заборона спрощеної системи оподаткування для юридичних осіб.
Третю групу об’єднають з другою. А для юридичних осіб, які перебувають на третій групі, поступово протягом 3 років збільшуватимуть ставку податку до 18%. Надалі компаніям заборонять користуватись цією групою.
2. Підвищення ставок податків для ФОП на ЄП.
Для ФОП, які перебувають на другій і третій групах (а після реформи — на об’єднаній другій групі), запровадять диверсифіковані ставки — від 3% до 17% від доходу — залежно від виду діяльності.
3. Звуження першої групи спрощеної системи.
Звузять кількість видів діяльності, якими можна займатись на спрощеній системі оподаткування. Також переглянуть ЄП для першої групи: замість фіксованої суми підприємці платитимуть відсоток від доходу.
4. Підвищення ставки податку на четвертої групи.
Для стимулювання агровиробників до переходу на загальну систему оподаткування, крім підвищення ставки податку, планується ще й розширення бази оподаткування.
5. Обов’язкове застосування РРО та облік походження товарів для всії спрощенців.
6. Введення прогресивної шкали оподаткування ПДФО для осіб із вищим доходом.
7. Реформи системи податкових пільг, зокрема, відшкодування витрат на житло, бізнес, лікування та освіту.
8. Впровадження європейських правил оподаткування податком на прибуток підприємств та гармонізація законодавства про ПДВ з директивами ЄС.
9. Підвищення акцизів на пальне, алкоголь та тютюнові вироби до рівня ЄС, а також розгляд можливості впровадження акцизу на солодкі напої.
10. Підвищення ставок екологічного податку на викиди вуглецю після завершення війни.
11. Зміна бази оподаткування податку на майно за оціночною вартістю нерухомості (запланована на 2027-2028 роки).
12. Надання органам місцевої влади більше повноважень у сфері адміністрування місцевих податків та зборів, а також систематична оцінка податкових пільг з акцентом на переробну промисловість.
Реформи в митній службі
В контексті нової Національної стратегії доходів ключовим напрямком стає реформа митниці, спрямована на збільшення доходів в бюджет, підвищення її ефективності та забезпечення прозорості.
1. Євроінтеграція та впровадження Митного кодексу ЄС.
Україна планує імплементувати Митний кодекс ЄС, піддаючись оцінці відповідність власного митного законодавства європейському та отримуючи висновок від Єврокомісії.
2. Антикорупційні заходи.
Вводиться атестація та систематична перевірка митників на доброчесність, включаючи використання поліграфа. Оперативно-розшукову діяльність проводитимуть підрозділи внутрішньої безпеки ДМС.
3. Контроль за митними пільгами та гармонізація з ЄС.
Уряд збільшить контроль за застосуванням звільнень від сплати митних платежів та гармонізує пільгове митне оподаткування за європейськими стандартами. Документальні перевірки на митницях відновляться.
4. Антикорупційний HelpDesk.
Планується створення HelpDesk для реагування та звернення громадян та бізнесу, а також впровадження єдиного підходу до митного оформлення товарів.
5. ІТ-розвиток та стандартизація.
Заплановано розвиток ІТ-рішень на митниці, стандартизацію та уніфікацію систем митного оформлення, а також модернізацію технічного оснащення на митницях.
Ухвалення Національної стратегії не означає, що 1 січня 2024 вже будуть підвищені податки. Кожен з її аспектів потребує окремого законодавчого врегулювання, що буде здійснюватися протягом кількох років.
Спростовувати чи стверджувати, що стратегія сприятиме відновленню довіри між платниками податків та державою, поки що рано. Проте й режим конфіденційності, який оточує підготовку та прийняття документа, не залишає багато місця для оптимізму в цьому питанні.
