Бухгалтерський сервіс БукКіпер охоплює та вирішує всі задачі, які постають перед підприємцем і бухгалтером компанії. Нещодавно в бухгалтерській програмі BookKeeper з’явився новий розділ «Зарплата», який на відміну від розділу «Кадри», містить ширші можливості для розрахунку доходів фізичних осіб.
Як це працює:
В розділі «Зарплата» обираємо пункт меню «Операції» і через кнопку «Нова операція» переходимо до вибору потрібної операції.
Для розрахунку авансу вводимо ПІБ співробітника, його посаду та оклад. Сервіс автоматично розраховує суму авансу та розмір податків.
На відміну від розділу «Кадри», у Відомості нарахування авансу, створену у розділі «Зарплата» ви можете внести фіксовану суму авансу. Для цього у вікні «Вручну» поставте позначку і вкажіть суму авансу.
Зверніть увагу, відповідно до ст. 115 КЗпП і ст. 24 ЗУ «Про оплату праці», сума авансу не може бути меншою за фактично
відпрацьований час у першій половині місяця — з 1 по 15 число. Можна встановити фіксовану суму авансу, затвердивши її внутрішнім документом.
До розрахунку зарплати за 1 половину місяця беремо тарифну ставку (посадовий оклад) співробітника. Всі додаткові премії, надбавки та індексації включаємо до зарплати за 2 половину місяця.
Для того, щоб включити у Відомість суми авансів іншим працівникам, натискаємо кнопку «+ додати рядок». На основі проведеної Відомості ви зможете створити дві операції: виплату по касі і виплату по банку.
Для легкої виплати коштів працівникам вашої фірми у Відомості на виплату готівки ми реалізували функцію округлення суми до виплати до 1 грн. та 10 грн.
Важливо знати строки видачі зарплати та сплати податків, які визначено нормами законодавства. Їх порушення призводить до штрафних санкцій.
Строки виплати зарплати
Відповідно до ст. 115 КзПП та ст. 24 ЗУ «Про оплату праці», роботодавець зобов’язаний виплачувати зарплату не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів. Виплата зарплати за другу половину місяця проводиться не пізніше 7 числа після закінчення місяця.
Роботодавець самостійно визначає строки виплати зарплати та закріплює їх документом — колективним договором, або наказом. Під строками виплати розуміємо не період, а конкретні строки (наприклад, 22 и 7 число, 16 и 1).
Якщо строк виплати припадає на вихідний день, то виплата зарплати має проводитись до такого вихідного (святкового) дня. Якщо, у зв’язку з перенесенням строку, виплата зарплати була здійснена раніше встановленої дати, то наступна виплата доходів фізичних осіб проводиться у визначений підприємством день. Таку позицію висловило Мінсоцполітики у Листі від 23.07.2018 № 1305/0/101-18/28.
Штрафи за порушення строків виплати зарплати
- Відповідно до абзац. 8 част. 2 ст. 265 КЗпП штраф в розмірі 1 мінімальної зарплати (в 2018 році — 4173 грн.) передбачений за:
● виплату зарплати раз на місяць (надана працівником заява про виплату зарплати раз на місяць не звільняє роботодавця від обов’язку виплати двічі на місяць);
● не дотримання проміжку часу виплати зарплати в 16 днів. Штраф накладається не за кожного працівника і не за кількість скоєних порушень — а в цілому до роботодавця (незалежно від кількості здійснених ним порушень). - Відповідно до абз. 3 част. 2 ст. 265 КЗпП штраф у розмірі 3 мінімальні зарплати накладається до підприємства, якщо затримка виплати зарплати більша, ніж 1 місяць.
Лист Держпраці від 26.07.2018 № 58920/4/4.3-ДП-18 дає роз’яснення щодо застосування штрафів: у разі виплати зарплати один раз на місяць (непроведення авансових виплат) юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність відповідно до абз. 8 част. 2 ст. 265 КЗпП.
За виплату зарплати раз на місяць або не дотримання проміжку часу в 16 днів також передбачений адмінштраф від 510 до 1700 грн., при повторному порушенні протягом року — від 1700 до 5100 грн. (ст. 41 КУпАП)
Якщо порушення було разове, то адмінштраф може бути застосований
протягом 2 місяців з моменту здійснення порушення.
Строки сплати ЄСВ
Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ, ЄСВ слід виплачувати разом із виплатою зарплати. Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачено.
Банки перевіряють, щоб сума соціального внеску була не меншою, ніж одна п’ята від розміру виплачуваного доходу. Тому якщо є передплата, її доцільно враховувати частинами при кожній сплаті податків. Або надати в банк довідку про передплату ЄСВ.
Якщо зарплата не виплачується, то ЄСВ слід сплачувати до 20 числа наступного місяця.
Штрафи за несплату та несвоєчасну сплату ЄСВ
Пунктом 11 ст. 25 Закону про ЄСВ визначено наступні штрафи:
- за несплату, неповну або несвоєчасну сплату ЄСВ разом із видачею зарплати — 10% від суми несплати ЄСВ;
- за несплату, неповну або несвоєчасну сплату ЄСВ до 20 числа – 20% від суми несплати.
За рішенням перевірки може бути нарахована пеня за кожен день прострочення до погашення (включно) в розмірі 0,1 відсоток від суми недоплати за кожен день та адмінштраф в розмірі від 680 до 5100 грн. (прим. 1 ст. 165 КУпАП).
Строк позовної давності щодо ЄСВ не передбачено.
Строки сплати ПДФО і військового збору
Відповідно до ст. 168.1.2 ПКУ, ПДФО і військовий збір перераховується до бюджету до або разом із виплатою зарплати.
Якщо зарплата не виплачується, то податки мають бути сплачені до 30 числа наступного місяця. (ст. 168.1.5 ПКУ)
Якщо зарплата видається готівкою, ПДФО та ВЗ можна сплатити протягом 3 наступних банківських днів після виплати зарплати готівкою (ст. 168.1.4 ПКУ).
Штрафи за несплату та несвоєчасну сплату ПДФО та ВЗ
За несвоєчасну сплату податків (невиплату до або під час виплати зарплати, та несплату податків до 30 числа наступного місяця (в разі невиплати зарплати)) передбачено адмінштраф від 34 до 85 грн (прим. 4 ст. 163 КУпАП). Застосовується за всі порушення по строкам виплати, а не за кожну ситуацію.
Якщо прострочення по виплаті більше ніж 90 днів, нараховується пеня. Строк давності по цим податкам складає 3 роки (ст. 102.1 ПКУ).
Також ПКУ містить дві статті визначення розміру штрафів:
- Статтею 127.1 ПКУ за несплату податків до або під час виплати зарплати встановлено:
● 25% штрафу від суми несплати податків — в разі першого порушення;
● 50% – за повторне порушення (протягом наступних трьох років);
● 75% – за третє порушення протягом 3 років. - Статтею 126.1 ПКУ за несвоєчасну сплату податків встановлено:
● 10% відсотків штрафу від сум несплати, якщо термін прострочення — до 30 календарних днів;
● 20% від суми несплати, якщо термін прострочення — більше 30 днів.
Звернемося до категорії 132.06. ЗІР, де ДФС висловила чітку позицію щодо застосування конкретної статті ПКУ для визначення штрафу. Роз’яснення стосується військового збору, але ці норми регулюють і сплату ПДФО.
Отже, якщо помилка була виявлена податковим агентом самостійно (навіть, якщо порушення терміну сплати податку складає 1-5 днів), застосовується штраф за статтею 127.1 ПКУ — 25%.
Але суди часто стають на бік підприємств. Одним із таких прикладів є Постанова Верховного Суду від 27.03.2018 за справою № П/811/618/17. Суд прийняв рішення, відповідно до якого штраф в розмірі 10% і 20% застосовується, якщо мало місце несвоєчасна сплата податку. Якщо помилка була виявлена податковою в результаті перевірки — штраф застосовується відповідно до ст.127.1 ПКУ.
Реєструйтесь в онлайн бухгалтерії БукКіпер та проводьте розрахунки
правильно.
Всім новим користувачам даруємо місяць безкоштовної роботи!
А ще більше корисної інформації ви знайдете в нашому блозі.
