Питання щодо включення виплат ФОП до 4ДФ є одним із важливих та актуальних. Для його вирішення, розглянемо ключові аспекти.
З погляду податкової служби, наявність ознаки доходів «157» − «Дохід, виплачений самозайнятій особі», обумовлює необхідність включення таких виплат до 4ДФ. Проте, ця ознака не є
беззаперечним стандартом, установленим законодавством, а складає лише одну з можливих ідентифікацій.
З іншого боку, на практиці податкових перевірок невідображення доходів ФОП в 4ДФ кваліфікують до порушення порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків і застосовують штрафні санкції за ст. 119.1 ПКУ. Санкції передбачають штраф в розмірі 1020 гривень за перше порушення і 2040 гривень − за наступне, виявлене протягом 365 днів (366 днів для високосного року).
Однак законодавство не надає чітких норм щодо обов’язку включення виплат ФОПам до 4ДФ. Податковий розрахунок і Додаток до нього складають і подають податкові агенти, які повинні утримувати та сплачувати податок.
При цьому взаєморозрахунки з ФОПами не передбачають, що платник є їх податковим агентом. ПКУ конкретно визначає, хто та які податки сплачує, і визначає відповідальність в цьому питанні:
- Згідно з п.165.1.36 ПКУ, з доходу ФОП на спрощеній системі оподаткування сплачується ЄП.
- Згідно п. 297.1, платники ЄП звільнені від обов’язку нарахування та сплати ПДФО з підприємницького доходу.
- Згідно п. 177.8 ПКУ, коли ФОП (як на спрощеній, так і на загальній системі) надає документи, які підтверджують його держреєстрацію як суб’єкта господарювання, ПДФО не утримується.
- Згідно п. 178.5 ПКУ, якщо фізична особа подає документи, які підтверджують взяття її на облік як самозайняту особу (нотаріус, приватний виконавець), ПДФО не утримується (за винятком укладання договорів ЦПХ з такою особою).
Отже, ПКУ чітко визначає, хто повинен декларувати та сплачувати податки.
Щодо ЄСВ, то ст. 4 Закону про ЄСВ вимагає враховувати види діяльності ФОПа, зазначені в Єдиному державному реєстрі. Якщо надані послуги/виконані роботи відповідають видам діяльності підприємця, необхідність в нарахуванні та сплаті ЄСВ відсутня. В іншому випадку, нараховується 22% ЄСВ. Для оплати товарів ця норма не застосовується і перевіряти види діяльності ФОП не потрібно.
П. 177.8, 178.5 ПКУ та Закон про ЄСВ передбачають, що для виплати ФОПам потрібен документ, що підтверджує їх держреєстрацію (виписка з ЄДР або довідка про взяття на облік для незалежних професіоналів). У більшості випадків ця інформація може бути перевірена в реєстрах, таких як Опендатабот або інші доступні інструменти. В окремих випадках, зокрема при виплаті великих сум, для додаткового підтвердження доцільно взяти копії цих документів.
У випадку включення в 4ДФ доходів ФОП, важливо правильно заповнити Додаток. Всі доходи повинні бути позначені ознакою «157». Навіть, якщо доходи пов’язані з орендою, де можуть застосовуватись інші ознаки, такі як «196» (нерухоме майно) або «127» (рухоме майно), якщо нарахування та виплата відбувається в межах підприємницької діяльності – код «157».
Якщо нарахування та виплата здійснюються в різні періоди (місяці або квартали), вони подаються окремо: один Додаток – для нарахованого доходу, інший – для виплаченого. Графи ПДФО та ВЗ не заповнюються.
Зрозуміло, що включення виплат ФОПам в 4ДФ зумовлює певний рівень відкритості перед податковими органами. Податкові служби можуть аналізувати інформацію щодо платежів, їх регулярності та обсягів. Це може викликати податкову перевірку або листи із запитами щодо фінансових операцій.
Не включення в 4ДФ доходів ФОП тягне штрафні санкції (1020 і 2040 за повторне), проте на сьогодні вже існує судова практика, яка підтримала платників податків у таких справах. Проте остаточне рішення про включення чи не включення в 4ДФ доходів ФОП повинно бути обґрунтованим та враховувати всі можливі наслідки.
