Після довготривалих дискусій між банками та представниками бізнесу, тарифи еквайрінгу все ж таки знизять. Протягом двох років вартість карткових оплат через POS-термінал бізнесу коштуватиме на 40% дешевше, ніж зараз.
Нещодавно НацБанк України підписав меморандум з платіжними системами Visa і Mastercard, згідно з яким комісію інтерчейндж знизять майже на 40%.
Ось як буде знижуватися відсоток:
01 липня 2021 року — не більше 1,2%;
01 липня 2022 року — не більше 1%;
01 липня 2023 року — не більше 0,9%.
У Нацбанку відзначили, що рішення сприятиме зниженню вартості безготівкових операцій і захистить інтереси українців — користувачів платіжних карт. Також це розширить можливості для появи на платіжному ринку нових інструментів безготівкових розрахунків.
Що таке інтерчейндж та еквайринг?
Кожного разу, коли покупець розраховується за товар чи послугу карткою, банк, який її видав, надає послугу з еквайрингу, тобто послугу з обслуговування платежів по пластикових картках. Бізнес, який приймає оплати картками від клієнтів, за кожну транзакцію платить банкам еквайрингова комісію. В України вона становить від 1,6% до 2,3% від суми платежу.
Як правило, цей платіж складається з:
- Інтерчейнджа (його ще називають взаємообмінним збором або міжбанківською комісією)
- Oплати банку-еквайєру
- Oплати платіжній системі (Visa або Mastercard)
Наприклад, покупець розраховується карткою банку А (емітент картки) в POS-терміналі, який обслуговує банк В (банк-еквайєр). Тут комісія, яку банк Б (банк-еквайєр) перераховує банку А (емітенту) — це інтерчейндж, він складає левову долю платежу (1,4-1,8%).
Інша частина комісії йде банку-еквайєру (0,6%) та іншим учасникам. Зокрема, банки платять платіжним системам Visa або Mastercard (близько 0,025%). Якщо платіж було зроблено за допомогою Apple Pay, частку отримає Apple.
З чого все почалося?
19 лютого 2021 року депутати підтримали в першому читанні законопроект №4364 про платіжні послуги. Після цього в документ планували внести норму, яка законодавчо знизить інтерчейндж до 0,5%, а еквайринг до 1%.
Якою була реакція банків на законодавче регулювання тарифів еквайрингу?
Представники банківської сфери висловились, що законодавче регулювання тарифів еквайрингу призведе до того, що банки втратять частину своїх доходів (найбільше втратить банк-емітент). Банкам доведеться відмовитись від багатьох послуг, включаючи платежі Apple Pay та Google Pay, оскільки вони стануть невигідними. З цієї ж причини в невеликих торгівельних точках скоротиться мережа POS-терміналів. Через це більше 100 000 компаній перестануть приймати карткові платежі.
Зниження еквайрингу також призведе до того, що банки:
- припинять дію програм лояльності
- припинять виплату кешбеку, адже ці програми стануть збитковими
- введуть або підвищать комісію за видачу та обслуговування банківських карток
- введуть або підвищать комісію за поповнення та зняття готівки
- введуть або підвищать комісію за підключення та обслуговування торгового та інтернет-еквайрингу.
Прогнозоване скорочення безготівкових операцій з 55% до 25% призведе то того, що втрати бюджету від недоотриманих податків складуть 1 млрд гривень на рік.
Законодавче зниження комісії розкритикували і НацБанк, і представники платіжних систем Visa та Mastercard. Вважаючи альтернативою впровадження примусових заходів регулювання еволюційне та гармонійне зниження комісії баками та платіжними системами.
2 квітня три українські банки: «ПриватБанк», «Ощадбанк» і «Райффайзен Банк Аваль» заявили, що знизять комісію інтерчейндж до 2023 року. З цією заявою вони звернулися до парламенту, НБУ, Кабміну і бізнесу.
З 1 липня 2021 року ці фірми знизять комісію до 1,2%, з 1 липня 2022 року - до 1% і з 1 липня 2023 року - до 0,9%.
За це банки висунули власні вимоги:
- впровадити регулювання здійснення платежів у безготівковій формі між компаніями та державою з одного боку та громадянами з іншого
- скасувати безкоштовні та соціальні картки
- знизити обмеження 50 тис гривень розрахунків у торгівельних мережах
Позиція бізнесу щодо зниження комісії за еквайринг
Рітейл та ресторанний бізнес підтримали зниження комісії за еквайрінг, вважаючи банківські тарифи «необґрунтовано завищеними», а зниження комісії значитиме збільшення доходів. На початку коронакризи український бізнес законодавчо зобов’язали приймати платежі банківськими картками, та держава не встановила справедливі тарифи на обслуговування цих платежів. До пандемії картками розраховувався кожен третій громадянин, сьогодні приблизно половина покупців оплачують безготівково.
Однак, якщо для великого бізнесу державне регулювання еквайрингу принесе очевидні позитивні зміни, власники середнього бізнесу від цього навряд чи виграють. Вигода від тих незначних відсотків, на які знизять комісію за карткові операції, не покриє вартість обслуговування POS-терміналів, яку банки скоріш за все підвищать. А в разі скорочення банківської мережі терміналів, власники малого бізнесу взагалі можуть позбутися можливості приймати карткові платежі.
В monobank теж відреагували на меморандум між НацБанком і Visa і Mastercard, зазначивши, що вже через місяць monobank буде «значно змінювати кешбекі».
